Тернопільська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №3

З поглибленим вивченням іноземних мов

Тернопільської міської ради
Тернопільської області

Девіз навчального закладу: Ad angusta per augusta | Через труднощі до зірок

Кредо школи: «Освіта – скарб, праця – ключ до нього»

Наприклад:  школа
Оголошення
ДО УВАГИ!

Реквізити:

БО "Благодійний Фонд

"КРОК ДО УСПІХУ"

Код ЄДРПОУ 44003990

п/р  UA133052990000026006043304834

в КБ «ПРИВАТБАНК»

призначення платежу: благодійні внески

Володимир Островський: «Я даю хорові «Калина» все, що можу, аби підняти наш колектив до найвищого рівня»

Хор «Калина» діє у Тернопільській спеціалізованій школі №3 з поглибленим вивченням іноземних мов з жовтня 1994 року. Незмінним його керівником є Володимир Островський. Спочатку тут співали учениці сьомого-дев’ятого класів, а тепер – 8-11 класів. В 2006 році дівочий хор «Калина» отримав звання «Народний художній колектив».

– Репертуар у нас найрізноманітніший, – розповідає художній керівник і диригент хору Володимир Островський. – Багато дитячих творів, патріотичних, народних, багато обробок я роблю сам. Також є пісні з репертуару відомих дитячих хорових колективів, таких, як київський «Дзвіночок» чи львівський «Дударик». Пропоную співати навіть твори, які сам колись вчив під час навчання в училищі, в інституті, а потім просто зробив переклади на дитячий колектив, щоб діти «прозвучали».

Щороку хор «Калина» стає переможцем, дипломантом усіх конкурсів самодіяльності, вокальних, хорових, що відбуваються у місті. Останніх три роки був учасником і міжнародного конкурсу духовної пісні «Я там, де є Благословення».

– Цей конкурс є міжнародним, приїздять колективи з різних країн. І що найголовніше  там немає поділу на дитячий чи дорослий хор. Пригадую, в той рік, коли ми мали диплом третього ступеня, у журі була представниця з Чехії, яка підійшла до мене і запросила наш колектив приїхати до них на фестиваль духовної пісні. І вона була дуже здивована, коли почула, що у «Калині» співають учні школи, – всі в журі думали, що це хор якогось вузу, і оцінювали їх, як дорослих. А в нас ще костюми такі строгі, довгі, академічні, тому відразу й не скажеш, що на сцені – діти. До речі, до Чехії тоді не поїхали, – потрібно було десь шукати кошти тощо. А взагалі, ми постійно конкуруємо на виступах із відомою в Тернополі хоровою школою «Зоринка». Але ж там діти мають спеціальну підготовку, вчаться ще з маленького, є багато різних хорових груп. Ми ж маємо можливість займатися лише в межах школи, наскільки дозволяє навчальний процес. Хоча я, в свою чергу, даю все, що можу, наскільки можу і як можу, щоб втримати, підняти наш колектив до найвищого рівня, стараюся все зробити.

Зрозуміло, що щороку в «Калині» відбувається ротація хористів – одинадцятикласники закінчують школу, а нові співаки-восьмикласники приходять. Тому, за словами Володимира Михайловича, доводиться все починати практично з «нуля», аж поки вони увійдуть в колектив, сприймуть той матеріал, що їм дається.

– Дуже нас підтримує дирекція школи. Колись ще Степан Іванович Дудяк – колишній наш директор, наскільки міг допомагав. А зараз Надія Дмитрівна активно перейняла його естафету. Так що сподіваємося, що будемо і надалі працювати, і колектив у нас буде на гідному рівні.

Зараз у «Калині» п’ятдесят дві хористки, хоча в попередні роки було навіть до сімдесяти дітей. Однак тепер у шкільній програмі додались нові навчальні предмети, збільшилась кількість занять, тому дуже важко скласти розклад репетицій так, щоб було зручно всім.

– Ми збираємося після шостого уроку, але так випадає в різних класах у різні дні: в одних в понеділок по шість уроків, у інших – у вівторок, – пояснює пан Володимир. – Тому доводиться працювати з різними групами і лише перед виступами зводити їх докупи. Є ще одна трудність – бракує приміщень, де можна було би зібрати велику кількість дітей. Звичайно, у школі є актовий зал, але там постійно відбуваються різні заходи, проводять репетиції танцювальні колективи. Тому шукаємо різні варіанти, робимо все, аби наш хор займався, вдосконалювався.

В репертуарі хору «Калина» здебільшого триголосні твори з елементами чотириголосся. І це при тому, що скажімо, лише дванадцятеро дітей із цьогорічного складу хористів свого часу займалися у музичних школах чи студіях. Інші просто хочуть, люблять співати, і їм це вдається.

– Діти прибігають самі, записуються до нас, їм це цікаво. Зовсім нещодавно був випадок: прийшли три дівчинки – хочуть співати. Я їм пояснюю, що вже пізно, репетиції давно йдуть, а з ними, щоб надолужити матеріал, потрібно окремо займатися. А на це діти кажуть: «Хіба ми гірші за інших, ми теж хочемо співати». Потім прийшли що двоє таких бажаючих. Довелося погодитися і записати їх. Часто семикласниці прибігають, – ми колись в хорі молодших класів співали, візьміть нас до себе.

Існує при хорі і вокальне тріо дівчат «Дивоцвіт», яке теж є дуже успішним. За словами Володимира Михайловича, його учасниці були переможницями конкурсів не тільки обласних, міських, а й всеукраїнського рівня.

– Навіть сам відомий композитор і диригент Анатолій Авдієвський тоді вручав їм премію, – ділиться секретами керівник. – Після того, як наші дівчата виступили, а вони якраз були останніми, він посадив позад себе і сказав чекати. І от вже підходить до завершення церемонія нагородження, а наші ще чекають. Тут Авдієвський запрошує їх на сцену і просить заспівати. Вони це зробили, а Авдієвський каже усім: «Ось так треба співати. Це – ваше Гран-Прі, і ми вас поздоровляємо».

Минулого року у школі було створено ще один вокальний колектив – гурт «Гроно».

-А вийшло так: хлопці приходять до мене, – ми хочемо співати. Я кажу їм, що це дівчачий колектив, а вони наполягають, мовляв, візьміть та візьміть. Довго думав, що з ними робити, бо знаю з власного досвіду, що хлопці у цьому віці у чисто хлопчачому колективі ще не прозвучать: у них немає сили звуку, бо голоси ще не сформовані, різні тембри. І подумав, що якщо додати до них дівчат, то може вийти фольклорний колектив. От ми так і зробили. В минулому році перший раз виступили досить успішно. І вже в цьому році виступали на конкурсі патріотичної пісні, – теж все вдалося. А назву «Гроно» для колективу запропонувала Надія Дмитрівна. Так сталося, що хор «Калиною» назвав Степан Іванович, а назва «Гроно» – «авторства» Надії Дмитрівни.

Отже, наразі хор «Калина» активно готується до різдвяних свят, працюючи над колядками та щедрівками. А ще вже подано документи на підтвердження звання «Народний художній колектив», і юні співаки сподіваються, що найближчим часом вони таке високе визнання своєї творчої, співацької роботи отримають.

Розмовляла Олена Лайко, «Тернопільська Липа»

Замовити дзвінок

Запит відправлено. Ми обов'язково Вам зателефонуємо

×
×
×