Вчитель англійської мови
Кваліфікаційна категорія: вища
Педагогічне звання: учитель-методист
Класний керівник 8-А класу

Педагогічний стаж - 34 роки

Протягом 2015 -2025 років я працюю над розв’язанням науково-методичної     проблеми «Підвищення функції мотивації навчання в учнів на уроках англійської мови».

Основною метою досвіду є формування внутрішньої мотивації, що базується на усвідомленні учнями цінності знань та навичок з англійської мови для їхнього майбутнього. Для цього планується використовувати різноманітні методи та прийоми, включаючи інтерактивні технології, ігрові елементи та проєктну діяльність. Результатом стане підвищення рівня навчальних досягнень учнів, їхньої активності та самостійності у вивченні англійської мови, а також формування комунікативної компетентності. Успішна реалізація цього досвіду сприятиме розвитку всебічно розвиненої особистості, здатної до самоосвіти та успішної адаптації в сучасному світі.

На сьогоднішній день сучасні школи, як українські, так і закордонні, стикаються з проблемою втрати учнями інтересу до навчання. Всього 20-30 років тому ця проблема не була такою серйозною. Найбільший вплив на дітей мала школа. Це був контроль, який мав форму оцінювання в класі та суворого батьківського нагляду. Сьогодні не тільки учні, але й батьки бояться оцінок.

Сучасні вчителі стикаються з серйозною проблемою: використовувати методи навчання, які стимулюють і підтримують бажання учнів вивчати нове.

У цих умовах мотивація стає ключовим елементом освіти.

До компетентностей державного стандарту належать навчальні компетентності, успішність учня, глибина та інтенсивність його знань, його бажання та здатність вчитися протягом усього життя залежать від його мотивації.

Умовно замкнутий мотиваційний цикл можна представити у вигляді схеми:

Успіх у навчанні (у формі «винагород» і не обов’язково записаний як високі бали в щоденнику класу) може приносити задоволення і радість, стимулювати інтерес, підвищувати самооцінку і стимулювати бажання вчитися чогось нового. Стратегічний підхід не тільки допомагає вмотивованим дітям опанувати навчальний матеріал, але й розвиває їх допитливість і почуття набуття навичок у процесі навчання.

Мотивація - це інтереси, потреби, бажання, емоції, переконання, ідеали та установки, які спонукають учнів до дій. Мотивація сприяє розвитку в учнів бажання вчитися і радості від навчання, спонукаючи їх діяти з максимальною енергією в різних навчальних ситуаціях.

Існує багато теорій про те, що мотивує людську поведінку, але одна важлива для вчителів.

Це означає, що вчителі повинні навчитися створювати навчальне середовище в класі, де учні відчувають внутрішню потребу вчитися. Це вірно, коли учні самостійно ставлять цілі та працюють над їх досягненням. У постанові кабінету міністрів про затвердження Держстандарту базової і повної середньої освіти зазначено, що завданнями освітньої галузі в старшій школі є: подальший розвиток мотивації до вивчення мови і літератури, засвоєння через мову і літературу історії, культури народу, моральних та естетичних цінностей, формування духовного світу учнів, їх світоглядних переконань, громадянських якостей, утвердження за допомогою засобів мови і літератури національних і загальнолюдських цінностей. Історія, національна культура, морально-естетичні цінності, формування духовного світу учня, світогляду, громадянських якостей, утвердження національних і загальнолюдських цінностей засобами мови та літератури.

Методи підвищення ефективності навчально-виховного процесу в рамках аудиторної системи, досягнення високого рівня інтелектуального розвитку учнів та забезпечення набуття навичок особистісного розвитку. Науковці наголошують, що значною мірою цього можна досягти за рахунок використання сучасних інноваційних технологій, які можуть перетворити традиційну освіту на сучасну.

Інформаційні технології є важливим елементом сучасного світу і значною мірою визначатимуть майбутній економічний і соціальний розвиток людства. У цій ситуації революційних змін потребує і система освіти.

Робимо висновок, що дана тема є актуальною в сучасному освітньому середовищі, оскільки сьогодні неможливо здійснити якісну освіту в будь-якій окремій галузі без використання засобів і можливостей комп’ютерних технологій та Інтернету. Це дає змогу вчителям краще та цікавіше подати навчальний матеріал, швидко перевірити знання учнів та підвищити їхній інтерес до навчання. Найбільшою проблемою традиційного навчання є низька динамічність і часткова відсутність інтерактивних і візуальних елементів. Сучасні інформаційні технології дозволяють нейтралізувати всі ці недоліки. Крім того, навчальний потенціал комп’ютерів сприяє підвищенню мотивації учнів до навчання.

На мою думку, використання інформаційних технологій на всіх етапах навчання є бажаним.

Розвиток міжнародних відносин України веде до інтернаціоналізації всіх сторін суспільного життя. Іноземні мови необхідні в багатьох сферах людської діяльності. Вона є дієвим чинником соціального, економічного, науково-технічного та загальнокультурного прогресу суспільства. Водночас іноземні мови є універсальними предметами, вивчення яких неможливе без інтеграції з іншими напрямками навчання. Інтеграція знань, отриманих учнями в різних предметних областях, служить двом цілям.

Мета полягає в тому, щоб студенти набули глибокого та всебічного розуміння життя та навчилися комфортно використовувати іноземну мову в міжкультурному спілкуванні.

З одного боку, інтеграція дає змогу показати учням світ як єдине ціле та подолати фрагментарність наукового знання та його поділ на дисципліни. З іншого боку, вивільнений при цьому навчальний час можна використати для повноцінного здійснення диференціації навчального процесу. З практичної точки зору комплексний підхід зміцнює міжпредметні зв’язки, знижує стомлюваність учнів від перевантаження, розширює сферу засвоєння інформації, забезпечує належну мотивацію до навчання.

У своїй практичній роботі я покладаюся на аналіз мовних потреб учнів як основу для визначення змісту моїх уроків англійської мови, беручи до уваги відповідні міждисциплінарні результати досліджень з інших галузей. Для того, щоб максимально ефективно інтегрувати в навчальний процес комунікативні навички, я виділяю актуальну інформацію з різних дисциплін на кожному етапі навчання та розглядаю можливість її подальшого використання.

На всіх заняттях з англійської я надаю студентам доступ до альтернативних джерел інформації, підвищую ефективність їхньої самостійної роботи, надаю нові можливості для творчого пошуку, впроваджую нові формати навчання та навчальний досвід. Ми використовуємо нові інформаційні та комунікаційні технології що дозволяють реалізувати метод. Я пропоную своїм учням можливість виконувати різноманітні завдання самостійно вдома через Інтернет.

Впровадження практичного розвитку дає мені можливість застосовувати багаторівневий підхід до навчання та залучати всіх учнів до виконання завдань рівня складності, який відповідає їхньому життєвому досвіду. З цією метою використовую елементи прогнозних завдань, ігрові ситуації, рольові та навчальні ігри, а також завдання на розвиток креативності.

Особливу роль у мотивації відіграє успішність навчальної діяльності, тобто наявність і якість знань, а також способи і прийоми здобуття знань. Все, що легко вивчити, стає доступнішим і менш цікавим. Те, що ви дізналися, буде краще запам’ятовуватися, ваша увага буде більш зосередженою, ваш інтерес підвищиться, а отже, у вас буде більше мотивації до роботи. Всьому цьому дуже сприяє гра та її позитивний вплив.

Уроки також навчають учнів базовим пізнавальним і громадянським навичкам, звичкам і моделям поведінки, сприяючи розвитку ключових компетенцій учнів: уміння вчитися, самостійно здобувати інформацію та використовувати її.

Уроки створені для того, щоб зацікавити учнів, пробудити в них інтерес і мотивацію, навчити мислити і діяти самостійно.

Від професійної компетентності вчителя значною мірою залежить ефективність і сила впливу на емоції та свідомість учнів, якість їх знань.

Процес навчання полягає не в автоматичному закріпленні матеріалу в свідомості учнів. Цей процес вимагає від дитини інтенсивної розумової роботи та її власної активної участі. Справжнє і довговічне знання ніколи не може бути досягнуте лише поясненням чи демонстрацією. Цього можна досягти лише за допомогою сучасних технологій.

Використання інтеграції та міжпредметних зв’язків  визначальним чином впливає на формування комунікативної компетентності учнів, їх знань, умінь та навичок:

·     формується учень, який уміє застосовувати в конкретному спілкуванні знання мови, адекватно використовувати набутий досвід та спроможний ефективно взаємодіяти з оточенням завдяки розумінню себе та інших;

·     знання школярів набувають системного характеру і можуть використовуватися шляхом трансформації в інших освітніх галузях;

·     залучення знань, умінь та навичок із сфери інших предметів зумовлює всебічний розвиток особистості та змінює зміст процесу навчання іноземної мови;

·     підкріплюється та зростає мотивація до вивчення англійської мови, знижується перевантаження  учнів;

·     формується якісно нова система навчання;

·     змістовний план збагачується за рахунок розгалуження предметних знань, які використовуються в інших дисциплінах;

·     підвищується рівень творчої навчальної діяльності учнів, розвивається особиста активність, пізнавальна та інтелектуальна ініціатива;

·     зростає якість і результативність навчально-виховного процесу.

Звичайно, сьогодні вже не можна говорити про досягнення успіху без використання інформаційних технологій. Використання інформаційно-комунікаційних технологій не тільки позитивно впливає на процес засвоєння навчального матеріалу, а й сприяє зацікавленню та залученню учнів до предмету та навчання в цілому.

Отже, розширення та поглиблення інтеграції, міжпредметних зв’язків та використання інформаційно-комунікаційних технологій є вкрай необхідними для розвитку освіти як невід’ємної та органічної частини освітнього процесу та як інструменту формування професійних умінь і компетентностей.

Стає можливим мислити. Світ якісно змінився за останні кілька десятиліть. Для більшості дітей та молоді ЗМІ стали їхнім світом, віртуальною реальністю, у якій виробляються та відкидаються найкращі та найгірші. Водночас молодь не має достатньо знань, щоб об'єктивно оцінити справжній зміст інформації, яку вона отримує. А вчителі та батьки часто почуваються безсилими, порівнюючи власний життєвий і професійний досвід із медіаграмотністю своїх дітей. Вирішити цю проблему, на думку експертів ЮНЕСКО, може медіаосвіта.

На нашу думку, на користь впровадження медіаосвіти свідчать такі фактори:

Перш за все.

Наприкінці 20 – на початку 21 століття медіа, які спочатку існували як засіб передачі інформації, перетворилися на соціокультурне середовище, тобто простір, у якому живуть люди. Вплив засобів масової інформації на людей стає все більш спеціалізованим і впливає на моделі поведінки, спосіб життя, погляди та цінності людини. секунди.

По-друге.

Інформаційна революція та глобалізація зробили наше сприйняття світу дуже залежним від репрезентацій ЗМІ. У цій ситуації медіаосвіта є одним із способів надати людям навички захисту від шкідливої ​​медіаінформації.

Третє.

Свобода інформаційного ринку, засилля неякісної медіапродукції та неякісних ідеологій і цінностей призводять до ослаблення імунітету суспільства до впливу суспільно шкідливої ​​інформації. Тому споживачам медіапродуктів, які не мають навичок критичного мислення та не розуміють тенденцій сучасного медіаринку, об’єктивно сприймати сучасний світ вкрай складно.

Таким чином, і вчителям, і учням доводиться постійно справлятися зі зростаючим потоком інформації та відчувати значні труднощі у застосуванні навичок пошуку та самостійної критичної оцінки отриманої інформації.

 

 

Опис досвіду роботи 

Презентація досвіду роботи

Матеріали з досвіду роботи