Тернопільська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №3

З поглибленим вивченням іноземних мов

Тернопільської міської ради
Тернопільської області

Девіз навчального закладу: Ad angusta per augusta | Через труднощі до зірок

Кредо школи: «Освіта – скарб, праця – ключ до нього»

Наприклад:  школа
Випадкова світлина

Бакало Лілія Анатоліївна

Бакало Лілія Анатоліївна

Вчитель зарубіжної літератури
Кваліфікаційна категорія: вища
Педагогічне звання: учитель-методист
Класний керівник 10-Б класу

Педагогічний стаж - 29 років

Педагогічне кредо: «Учитель і учень ростуть разом».

Науково-методична проблема: «Формування креативного світогляду учнів на уроках зарубіжної літератури (уроки-майстерні)».

Актуальність досвіду. Сьогодні багато говориться про те, що сучасна система освіти потребує змін, що слід відійти від авторитарної педагогіки і прийти до толерантної, гуманної, що навчальний процес не повинен бути зорієнтований на отримання і засвоєння «готових знань», а на їх створення. Учень (разом з учителем) стає творцем, співавтором, а не лише споживачем певної суми знань. У сучасному інформаційно-насиченому світі учням, можливо, дійсно не стільки потрібно пасивне заучування, скільки вміння аналізувати, продукувати нові знання, «набувати» їх. Урок розуміється як клітина органічного процесу, де Учитель і Учень ростуть разом.

Оскільки пріоритетними завданнями сучасної школи є навчання навчатися, навчання працювати, навчання співіснувати, зрештою, навчання жити, то варто спробувати змінити підхід до проведення уроків із зарубіжної літератури (традиційна програма плюс традиційний письменник плюс традиційні запитання). У такому випадку на допомогу приходить методика майстерень.

Результативність досвіду. Уроки-майстерні сприяють вихованню вільних творчих людей, які не бояться напрацьовувати і висловлювати свою власну думку, які розуміють, що знання повинні пластично видозмінюватися, а не залишатися догмою. Робочі майстерні покращують інтерес до навчання, викликають у дітей зацікавлення, підвищують результативність навчальної роботи, допомагають учням розкрити власний внутрішній світ, розвивають у дітей здатність творити, а не руйнувати, працювати в команді, а не осміювати тих, хто висловлює свою позицію. Цінність уроків-майстерень полягає насамперед у тому, що учень сам стає відкривачем нових для себе знань.      

Теоретичне обґрунтування досвіду. У 20-30-х роках ХІХ століття у Франції виникла група «Нової освіти» (GFEN), котра і стала пропагандистом уроків – робочих майстерень.

Майстерня – це концентрація методів активного навчання, спрямованих на розвиток творчих здібностей, формування активної особистості. Майстерня вирізняється своїм зверненням до внутрішнього світу кожного учня, його інтересів, уподобань, цілей, власного «Я». Характерним для уроків-майстерень є, по-перше, те, що вчитель ставиться до учня, як до рівного собі; по-друге, учень сам формує свої знання за допомогою критичного оцінювання існуючої інформації; по-третє, на уроках-майстернях всіляко заохочується плюралізм думок, суджень, виховується повага до думок інших.

Мета «Нової освіти» – виховання вільної та критично мислячої особистості, яка б легко і спокійно орієнтувалася в умовах постійних і швидких змін, стрімкого науково-технічного прогресу. Педагоги групи «Нової освіти» вважали, що дитина – центр виховання і тому навчально-виховний процес повинен бути зорієнтований перш за все на інтереси учня. Мета майстерні – розвиток Учня шляхом стимуляції його самостійного мислення.

З напрацюваннями французької групи «Нової освіти» перегукуються ідеї біологічно адекватної Real-методики. Real-методика – особливий підхід до навчання. Сьогодні вона розробляється в Навчальному центрі Російської Академії природничих наук.

Біологічно адекватна Real-методика являє собою сукупність скоординованих дій учителя і учнів, метою яких є мотивація й активізація цілісних динамічних мислеформ із навчальної дисципліни та навичок роботи з нею. Дана методика «об’єктивно, суб’єктивно, фізіологічно, психологічно працює на формування мислення мислеобразами. Усвідомлене систематичне застосування асоціативних образів з усіх дисциплін шкільного циклу створює системне асоціативне мислення, тобто природовідповідне мислення. Мотивувати біоадекватний метод мислення в людини – найважливіше завдання Real-методики. Перевагами такого методу є озброєння учнів адекватним знанням механізму мислення людини, практичним умінням працювати в системі біоадекватного мислення. Стає зрозумілим не тільки шлях пізнання, а й роль кожного з етапів цього шляху». (В. Д. Шарко). Образ, що виникає у свідомості учня повинен стати основою для структурування нової інформації, для «здобуття» нових знань.

Згідно даної методики ставиться мета – умотивувати навчальний мислеобраз як мікроструктуру знання з навчального предмета, закласти його в довготривалу пам’ять учня та навчити його користуватись новим мислеобразом, тобто зробити його творчою, рухливою мікроструктурою мислення, залучивши до динамічного потоку раніше набутих мислеобразів, що перебувають у постійному русі.

За формою дана методика – релаксаційно-активна. Етапи релаксації (накопичення інформації, робота правої творчої півкулі) чергуються з етапами активності (аналіз, синтез інформації, робота лівої півкулі).

Новизна досвіду. Поєднання Real-методики та ідей групи «Нової освіти» дає можливість створення уроків-майстерень із зарубіжної літератури. Оскільки основним правилом як Real- методики так і «Нової освіти» є чергування активних і пасивних етапів роботи учня над засвоєнням нового матеріалу, а їхня мета – це розробка і використання на практиці інтенсивних методів навчання, то створюючи уроки - майстерні із зарубіжної літератури, учням пропонується дійти до розуміння твору, до розуміння образу через власне «я», через образи, асоціації, почуття, які вже є в наявності. Ще Ян Амос Коменський сформулював «золоте правило» дидактики: «Нічого немає в інтелекті, чого не було б у відчуттях». Саме через відчуття, асоціації розглядається твір у літературній майстерні.

Технологія досвіду. Основні методи навчання – дослідницький та евристичний. У майстерні навчають головному: кожна людина незвичайна, вона цікава своєю несхожістю з іншими. Учень не лише може, він повинен помилятися. і ніхто нікого не засуджує за помилки.

Урок-майстерня має свій алгоритм:

1 етап. «Гра» зі словом, спогадом, малюнком. Звернення до асоціацій дитини.

2 етап. Робота з матеріалом. («Демонстрація»).

3 етап. Співвідношення своєї діяльності з діяльністю інших. («Соціологізація»).

4 етап. Нове бачення предмета. («Розрив»).

5 етап. Самоаналіз, аналіз особистої думки («Рефлексія»

За REAL-методикою структура уроку складається з п яти основних частин (без домашнього завдання):

  1. Смислова зарядка (активність).
  2. Уведення нового матеріалу (релаксація).
  3. Обговорення, малювання, відтворення в діях, схемах. Моделях тощо (активність).
  4. Читання, слухання тексту (релаксація).
  5. Виконання вправ, творчих завдань. Пошук самостійних прикладів (активність).

Мета  і завдання. Метою даної педагогічної діяльності є розвиток пізнавальної і творчої активності учнів шляхом доцільного поєднання  різних моделей навчання: пасивного (учень – «об’єкт» навчання), активного (учень – «суб’єкт» навчання), інтерактивного (учень і вчитель співнавчаються, взаємозбагачуються).

Завдання:

  • розвиток розумових здібностей особистості та творчого оволодіння нею знань, умінь, навичок;
  • формування потреби особистості як у самопізнанні, самореалізації, самовдосконаленні, так і у взаємонавчанні, взаєморозвитку, взаємовпливу з іншими особистостями;
  • дотримання як класичних принципів навчання (системності, послідовності, наочності, доступності, цілеспрямованості).

На мою думку, які б програми не запроваджувалися, які б концепції не обговорювалися, завдання учителя літератури залишається незмінним: воно було, є і буде – навчити дитину, учня любити читати. Тим більше, що літературна освіченість, на відміну від освіти вузько спеціальної, є, як кажуть, «атрибутом культурних людей будь – якого фаху».

Відомо,що вивчення зарубіжної літератури «покликане розширити обрії філологічного та загально гуманітарного мислення школярів, передбачає здійснення ними аналізу художнього твору за складнішими схемами».

Оскільки сьогодні зростає можливість учителя моделювати навчальний курс відповідно до власних методичних поглядів, я пропоную під час вивчення зарубіжної літератури вводити уроки - майстерні, які відкривають широкі горизонти як для учня, так і для вчителя.

Опис досвіду роботи з проблеми «Формування креативного світогляду учнів на уроках зарубіжної літератури (уроки-майстерні)».

Замовити дзвінок

Запит відправлено. Ми обов'язково Вам зателефонуємо

×
×
×