Тернопільська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №3

З поглибленим вивченням іноземних мов

Тернопільської міської ради
Тернопільської області

Девіз навчального закладу: Ad angusta per augusta | Через труднощі до зірок

Кредо школи: «Освіта – скарб, праця – ключ до нього»

Наприклад:  школа
Випадкова світлина

Морозюк Галина Степанівна

Морозюк Галина Степанівна

Вчитель історії
Вчитель природознавства
Кваліфікаційна категорія: вища
Педагогічне звання: старший учитель
Класний керівник 10-А класу

Педагогічний стаж - 37 років

Головним завданням використання комп'ютерних технологій є розширення інтелектуальних можливостей учня. Комп'ютер використається як самий досконалий інформаційний засіб на уроках гуманітарного циклу, поряд з використанням книги, телевізора, DVD плеєра. Комп'ютер - засіб зв'язку учня із учителем, іншими учнями.

Для людини, що живе в рамках сучасної цивілізації характерне прагнення до візуального сприйняття інформації. Дане культурне явище приводить до того, що в процесі інформаційної комунікації зоровий знак переважає над текстовим. Предмет історія не є виключенням. Застосування в процесі навчання мультимедійних технологій, сприяє частковому рішенню даної проблеми. Електронні навчальні посібники, створені на базі мультимедіа, відео фрагменти та відеофільми надають сильний вплив на пам'ять і уяву, полегшують процес запам'ятовування, дозволяють зробити урок більше цікавим і динамічним, «занурити» учня в обстановку якої-небудь історичної епохи, створити ілюзію співприсутності, співпереживання, сприяють становленню об'ємних і яскравих уявлень про минуле. 

Система сучасної освіти веде до зміни пріоритетів у діяльності вчителя: не навчити, а створити умови для самостійного творчого пошуку знань учнями. Інформаційно-комунікаційні технології стають необхідним компонентом уроку історії в сучасній школі й сучасний вчитель - це високопрофесійний педагог, що використає у своїй роботі інформаційні технології. 

На своїх уроках я часто використовую мультимедійні засоби. Однак при використанні мультимедійних засобів потрібно орієнтуватися на можливості кожного окремого учня, зрозуміти, осмислити і пояснити проблему, яка пропонується вчителем за допомогою відеофільму, аудіо запису чи історичного документу. Це викликає певні труднощі, оскільки не кожна дитина може це зробити. Тому на уроках історії я використовую різні форми організації навчання, починаючи від колективної роботи, роботи в парах і групах до індивідуального навчання.

Вивчаючи тему “Визвольна війна українського народу під керівництвом Б. Хмельницького” , я з школярами проводжу рольову гру  “Дипломатичні суперечки” ,де кожен учень може вибрати собі роль і відчути себе у образі чи Б.Хмельницького чи царя Олексія Михайловича чи хана Іслам-Гірея чи інших. Такий урок допомагає краще ознайомитися з внутрішнім та зовнішнім становищем України того часу.     

Однією з форм інтерактивного навчання є нестандартні уроки. Вони більш подобаються учням,ніж буденні навчальні заняття,викликають інтерес школярів до предмету.   

Найкраще мені вдаються театралізовані урок. Наприклад,при вивченні історії середніх віків у 7 класі , я практикую уроки-спектаклі – “Жанна Д’арк-народна героїня Франції ”, “Ян Гус та гуситський рух” У 8 класі при вивченні теми теми “Великі географічні відкриття ” я використовувала урок-спектакль “Христофор Колумб:початок подорожі.”  

Викликають інтерес уроки-подорожі. В 6 класі я використовую урок-подорож “Подорож по річці Ніл”, “Подорож вулицями Вавилону”, у 7 класі “Подорож в стародавню Ольвію”. Діти готують додаткову інформацію про чудеса світу,визначні об’єкти і діляться нею з своїми однокласниками.

Під час перевірки  знань учнів використовую такі види робіт: «Аукціон знань» — інформація учня, що виступав останнім, дає йому максимально високий бал за цей етап роботи й можливість одержати додатковий бал у тематичному оцінюванні з даної теми. «Щаслива відповідь» — усі учні класу стають активними учасниками змагання в знаннях між двома-трьома учнями, які повинні дати максимальну кількість відповідей на 10—15 сформульованих питань. У разі неправильної відповіді гравців учень, що не бере участі в грі, може віддати свою правильну відповідь одному з учасників змагання. Підтримує постійну увагу дітей при перевірці домашнього завдання й історична естафета, коли почата фраза продовжується другим учнем, а закінчується третім. Діти виявляють активність і тоді, коли оголошується прес-конференція з теми, що вивчається, де учні самі задають питання учню, викликаному до дошки й наділеному повноваженнями «знавця» з тієї чи іншої теми.

Цікавий для дітей і історичний хокей, коли кожен «кидок» — питання одного учня — має бути «відбитий» правильною відповіддю іншого.

Опис досвіду роботи

Презентація досвіду роботи 

Замовити дзвінок

Запит відправлено. Ми обов'язково Вам зателефонуємо

×
×
×