Сьогодні забезпечення права дитини на вільне від екранів середовище життя вже ввели в обов’язки батьків. Адже дитяча безпека  - це батьківська відповідальність, в тому числі і у кіберсередовищі. Але часто батьки не знають як убезпечити дитину від таких ризиків.

                   Батьки відповідають за життя дитини!

Найкращий шлях профілактики смертельних квестів:

1) Розвиток інтересів дитини поза Інтернетом, в реальності.

2) Збереження довіри у стосунках, щоб дитина хотіла і могла отримати від батьків допомогу в складних ситуаціях.

Зверніть увагу на інтереси дитини, зробіть пропозицію спробувати щось нове! Це може бути будь-яка колективна справа (приготування їжі, прибирання в оселі, підготовка подарунків, перегляд фільмів, читання книги…) з обговоренням відчуттів, думок, здобутків.

3) Розмовляйте про життя, і про ігри також. У цій розмові не уникайте питань про життя, небезпеки, проблеми, долю, свій шлях, про ігри, спільноти, небезпеки в іграх, зв’язок з життям. Тільки за таких умов ви дізнаєтеся потрібну вам інформацію.

Починати говорити про небезпеки треба з дітьми до 9-13 років – до того, коли відбувається зміна ставлення до батьків (це і є слабке місце для втручання).

Чи у всьому «винен Інтернет»? А чому не писемність? Не електроенергія? Інтернет відкриває будь-якій людині необмежені можливості спілкування, пізнання, розвитку. Бути грамотним користувачем – одна із важливих компетенцій сучасності.

Припинити піарити це явище, припинити поширювати назви закритих груп, не повідомляти про це явище з жахом чи зі здивуванням в публічних місцях і у відкритих ресурсах – стримувати себе, щоб запобігти зворотнього ефекту прояву інтересу до цієї теми.

Уберегти підлітка – все одно що пташку відучити літати чи закрити в клітці. А от підтримати, допомогти – можна.

Соціально-психологічна служба школи