Тернопільська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №3

З поглибленим вивченням іноземних мов

Тернопільської міської ради
Тернопільської області

Девіз навчального закладу: Ad angusta per augusta | Через труднощі до зірок

Кредо школи: «Освіта – скарб, праця – ключ до нього»

Наприклад:  школа
Оголошення
До уваги батьків майбутніх першокласників!

З 21 жовтня 2017 року розпочинає свою роботу підготовча школа, яка діє при ТСШ №3. Організаційні батьківські збори, на яких прийматимуться заяви, відбудуться  10 жовтня о 18:00   в актовому залі школи. Тел.для довідок: 52-13-17, 52-68-50.

Увага!

Ознайомитися з інформацією щодо проекту "Реконструкція благоустрою території  ТСШ № 3 з поглибленим вивченням іноземних мов ТМР по вул. Грушевського, 3 в м.Тернополі" можна ТУТ

Наша адреса
Адреса: м.Тернопіль вул. Грушевського, 3
52-68-50 (директор)
52-13-17 (заступник)
52-38-92 (бухгалтер)

батькам

Про "погану" поведінку дітей

Психологи виділили чотири основні приховані причини серйозних порушень поведінки дітей.

Перша - боротьба за увагу.

Якщо дитина не отримує потрібної кількості уваги, яка їй так необхідна для нормального розвитку і відчуття батьківської любові, то школяр знаходить свій спосіб його отримати: неслухняність. Батьки раз у раз відриваються від своїх справ, роблять зауваження... Не можна сказати, що це вже дуже приємно, але увага все-таки отримана. Краще така, ніж ніякої.
Друга - боротьба за самоствердження проти надмірної батьківської опіки.

Дітям особливо важко, коли батьки спілкуються з ними, в основному, у формі зауважень, повчань, вказівок. Дитина починає повставати. Відповідає упертістю, діями наперекір. Сенс такої поведінки - відстояти право самому вирішувати свої справи, показати своюм особистість. Не важливо, що рішення її (дитини) часом не дуже вдале, навіть помилкове. Зате воно своє, а це головне!

Третя причина - бажання помститися.

Діти часто ображаються на батьків. Наприклад: батьки уважніші до молодшого; батьки розлучилися; у будинку з'явився відтчим; батьки постійно сваряться... Багато буденних причин: різке зауваження, несправедливе покарання. В глибині душі дитина переживає, а на поверхні - протести, неслухняність, неуспішність в школі. Сенс поганої поведінки: "Ви зробили мені погано, хай і вам буде теж погано!"

Четверта причина - втрата віри у власниі сили.

Накопичивши гіркий досвід невдач і критики на свою адресу, дитина втрачає упевненість у собі, формується низька самооцінка. Школяр може прийти до висновку: "Нічого старатися, однаково нічого в мене не вийде". При цьому своєю поведінкою він демонструватиме, що йому "все одно", "і хай я поганий", "і буду поганою".

Виявити дійсну причину неслухняності і поганої поведінки досить просто, хоча спосіб може видатися порадоксальним. Батькам потрібно звернути увагу на власні почуття та емоції.

Якщо дитина бореться за увагу - то у батків з'являється роздратування.

Якщо протистоїть вашому диктату, то у вас виникає гнів.

Якщо ж дитина "мстить" вам, то у відповідь ви почуваєте образу.

Якщо ж дитина не вірить у власні сили, у себе, то батьки відчувають безпорадність, а деколи і відчай.

Що ж робити далі? Відповідь на питання - не реагувати звичним чином (не дратуватися, не гніватися, не ображатися), бо утвориться замкнене коло. Чим більше дорослий незадоволений, тим більше дитина переконується: її зусилля досягли цілі, і продовжує "в тому ж дусі" з новою енергією. Дорослому потрібно з'ясувати, що саме школяр відчуває і перейти до позиції допомоги дитині.

ДОПОМОГА:

Якщо дитина бореться за увагу, потрібно надавати їй увагу. Придумати спільні заняття, ігри, прогулянки.

Якщо джерело конфліктів - боротьба дитини за самоствердження, то слід, навпаки, зменшити своє втручання в справи дитини. Для школяра дуже важливо накопичувати досвід власних рішень і навіть невдач.

Якщо ви відчуваєте образу, то потрібно запитати себе: що змусило дитину заподіяти її вам? Який біль у нього самого? Чим ви образили або постійно кривдите своє чадо? Зрозумівши свої помилки, їх треба виправити.

Найважча ситуація у батьків, які зневірилися, і дитини, що зневірилась у собі та своїх силах. Потрібно перестати вимагати що "потрібної вам" поведінки, "скинути на нуль" свої очікування і претензії. Безперечно, у вашої дитини є до чогось здібності та таланти. Знайдіть для дитини доступний на даному етапі рівень завдань і почніть рух вперед разом! При цьому дитину не можна критикувати! Шукайте будь-який привід, щоб похвалити, відзначайте будь-який, навіть найменший успіх. Постарайтеся непомітно підстраховувати школяра. Необхідно поговорити з вчителями і зробити їх союзниками. Ви побачите: перші ж успіхи окрилять дитину.

Отже, головні зусилля треба направити на те, щоб переключити свої негативні емоції (роздратування, гнів, образу, відчай) на конструктивні дії.

Що важливо знати на початку: при перших ваших спробах поліпшити взаємини, дитина може підсилити свою погану поведінку! Вона не відразу повірить в щирість ваших намірів і перевірятиме їх.

ЧЕМНИМ БАТЬКАМ ЩАСЛИВИХ ДІТЕЙ

Хочеться закликати батьків не лише вимагати послуху від своїх синів і дочок, а й самим бути… чемними батьками, які можуть виховати щасливих дітей. Як цього досягти?

  • Передусім любіть і поважайте своїх дітей. Безумовна батьківська любов є запорукою довірливих стосунків. Лише за умови цілковитої довіри син чи донька не боятиметься розповісти вам про свої потреби, поділитися проблемами й турботами. Тоді ви завжди зможете вчасно і відповідно до ситуації зреагувати н події, які відбуватимуться в житті вашої дитини. Зможете захистити її, навчити дотримуватися необхідних правил, поважати себе та інших. Тому любов, довіра і повага – це три стовпи, на яких тримається ваше щастя і щастя вашої дитини.
  • Приділяйте своїм дітям достатньо уваги. Тоді вони почуватимуться комфортно і безпечно. А відтак не боятимуться досліджувати світ, запитати про щось, знайомитися з іншими людьми і презентувати себе. Діти, чиї батьки не обділяють їх увагою, є активними, творчими і впевненими в собі людьми.
  • Узгоджуйте свої очікування з можливостями і бажаннями дитини. Це взаємний процес. Домовляйтеся і шукайте компромісів. Пошук компромісу в стосунках із дитиною є свідченням того, що її чують, на її думку зважають, її бажання беруть до уваги. Водночас вчіть дитину не лише висловлювати свою потребу, а й аргументувати її. Лише так між батьками й дітьми відбуватиметься діалог, що є запорукою успішного виховання.
  • Поясніть дитині свої заборони і вимоги. Кажіть: «Цього не можна робити тому, що…», а не «Цього не можна робити, бо я так сказав!» Вимагаючи від дитини послуху, не вдавайтеся до маніпуляцій, залякувань, морального чи фізичного насильства.
  • Привчіть дітей до виконання певних обов’язків. Поясніть їм, що це є проявом їхньої любові до близьких людей. Тобто нехай мотивацією вашої дитини щодо виконання якогось обов’язку буде не страх чи примус, а любов.
  • Водночас не забувайте, що життя дитини не може складатися лише з виконання ваших вимог чи дотримання заборон. Розмовляйте з нею. Запитуйте, чого вона хоче, про що мріє, що їй подобається, а що ні. Дозволяйте їй реалізувати свої потреби, ставлячись до них мудро і з розумінням. Тоді ваша дитина буде не лише слухняною, але й щасливою людиною, яка не боїться приймати власні рішення, відповідати за них, знати, чого вона хоче та рухатися до своєї мети.
Замовити дзвінок

Запит відправлено. Ми обов'язково Вам зателефонуємо

×
×
×